Офіційний “день народження” вулиці Коцюбинського — XVIII ст., коли її вперше позначили на регулярному плані Чернігова. На той час вона називалася Сіверянська і була здебільшого забудована одноповерховими будинками з характерним різьбленим декором.
У 1961 р. вулицю заасфальтували, посадили вздовж дороги дерева, і вона набула знайомого чернігівчанам вигляду. Що особливого в цій вулиці і чим вона відрізняється від собі подібних, розповість chernigiv city.
Казанська церква та старовинні будинки
Безумовно, в першу чергу вулиця відома тим, що тут свого часу жив класик української літератури Михайло Коцюбинський. Однак це не всі історичні надбання колишньої Сіверянської. Не менш чудова споруда на ній – це кам'яна однобанна Казанська церква із дзвіницею.
Культову споруду збудували на початку XIX ст. (1827 р.) на честь перемоги Російської імперії над Наполеоном у Вітчизняній війні 1812 р.
Після 1917 р. із приходом Радянської влади приміщення храму перестали використовувати за призначенням. Після 1943 року тут знаходився кінотеатр. Потім до середини 80-х розташовувався ремонтно-монтажний комбінат Міністерства торгівлі.
Історичний антураж Казанської церкви на Коцюбинського доповнюють старовинні будинки на 3, 5 і навіть 9 вікон, прикрашені оригінальними різьбленими карнизами, лиштвою та оригінальною чернігівською керамікою.
У цьому ряду пам'ятників дерев'яного зодчества, що дивом збереглися, звертають на себе уваги будинки № 31 і 33, як класичний зразок “житла на льохах”, а також побудований у стилі модерн, з колонами, вежею та залізним дахом у вигляді риб'ячої луски, будинок № 39.
До відома, у будинку № 37 свого часу жила родина репресованого у 30-ті рр. командувача Ленінградського військового округу та названого сина Михайла Коцюбинського комкора Віталія Примакова.
Який виглядає будинок, де жив Коцюбинський?
Михайло Коцюбинський переїхав до Чернігова у 1898 р. Тут він працював у земській управі діловодом, а жив на вул. Сіверянській, в одноповерховому дерев'яному будинку, дощаті стіни якого й до сьогодні тішать око.
На стіні, біля парадного входу, відвідувачів зустрічає меморіальна дошка з написом: "Тут жив з 1898 по 1913 рік і написав свої найкращі твори Михайло Коцюбинський".
А вище за неї знаходиться ще одна пам'ятка, з якої випливає, що “в цьому будинку, з 1898 по 1911 р. жив Михайло Коцюбинський та командир червоного козацтва Віталій Примаков”.
До уваги, на території садиби зберігся не лише будинок, а й сарай (зараз це службове приміщення) та садок родини Коцюбинських.
Михайло Михайлович помер у 1913 р. Його поховали на Болдиних горах. У 1919 р. рідні письменника — дружина Віра Устинівна, донька та онук залишили Чернігів.
Перед від'їздом вони передали музею В. Тарнавського рукописи, книги та записи Коцюбинського з однією умовою — реліквії не повинні залишити Чернігів, їх не можна продавати та дарувати.
Згодом садиба та будинок класика вітчизняної літератури було передано Чернігівському губернському відділу народної освіти. Якийсь час у будівлі розташовувався клуб і районна бібліотека, а потім йому було надано статус будинку-музею, дійсний і до сьогодні.
- 28 переглядів
