Світла у кінці тунелю у вирішенні кризи на Сході України поки що не видно, хоча усі можливості у влади для цього є. Так вважає командир взводу зв’язку 13 батальйону територіальної оборони Ігор Андрійченко.
У зв’язку із народженням сина йому надали відпустку і він повернувся до рідного Чернігова.
За півтора місяці, проведених у зоні антитерористичної операції Ігор Андрійченко помітно посивів. Служба на Луганщині, каже він, це постійна напруга, хоча й 13 батальйон дислокується відносно далеко від бойових дій.
За цей час до них уже набагато прихильніше ставиться місцеве населення: дехто із бійців вже затоваришував із молоддю, а міська голова Сватового навіть організовує збір допомоги для військових.
Налагодили там і своєрідний бартер: військові дають місцевим залишки їжі(завдячуючи допомозі небайдужих, проблем із продовольством у батальйону нема) в обмін на молоко.
Ті, хто відкрито підтримує сепаратистів зараз у меншості. Приміром, в одному із сіл із 600 жителів за самопроголошені республіки виступають лише близько сотні людей.
Серед них – родичі вбитих сепаратистів і місцеві маргінали. Ігор пригадує: один із таких у нетверезому вигляді приходив на блок-пост та погрожував перестріляти військових. Головний аргумент: київська влада злочинна, адже це вона ввела на територію Луганщини війська.
Однак у цілому, ситуація у районах, контрольованих Збройними силами, спокійна. За півтора місяці вони затримали та передали керівництву декілька «ДНРівців». До того ж повітряний простір над Луганщиною постійно і безпардонно патрулюють російські безпілотники
Від конфлікту на Сході втомилися як українські військові так і місцеве населення. Єдине, чого вони хочуть – миру. Як його досягти – інше питання. Приміром, більшість вояків не бачать сенсу у так званому «мирному плані», адже він лише дає можливість бойовикам нарощувати сили. Їх сподівання – на план «Б», каже Ігор.
Тим більше, ресурсів, аби вибити терористів – достатньо. У зону АТО зігнали мало не усі боєздатні військові частини України.
Говорити ж можна лише з тими, хто готовий бачити Схід у складі України. Такі, стверджує Ігор, є і серед тих місцевих, хто свідомо взяв до рук зброю. Вже 2 липня йому треба буде повертатися до Луганщини. А йти туди він хоче лише за перемогою і як усі військові не сумнівається: Україна таки здолає агресора.
- 5 переглядів
