Артемівськ – місто, яке було звільнене силами АТО, зараз, як відомо, прострілюється бойовиками вздовж і поперек, на нього постійно нападають зграї озброєних терористів. У таких умовах Артемівськ захищає в тому числі 41-й чернігівський батальон територіальної оборони. Захищає, уявіть собі, без бронежилетів та шоломів. Це – добровольці. А до добровольців у Міноборони, судячи з усього, ставлення “особливе”. Саме тому із 450 броніків, які мали би бути видані військовим, вони отримали всього-навсього 150, і те – не без зусиль. Те саме, до речі, стосується й шоломів, які безкінечно ходять по рукам – в залежності від того, хто йде на передову. А як пафосно все починалось! От, наприклад, повідомлення із сайту чернігівської ОДА: “Починаючи з 15 червня весь особовий склад, який бере участь в АТО, централізовано буде забезпечуватись бронежилетами відповідної високої класності та шоломами. Наразі, вітчизняні підприємства вже завершують виготовлення цих предметів захисту. ” Завершують-завершують, і ніяк не завершать…
Але і це ще не все. Військові з гіркою іронією називають свій батальон “велосипедним”. Бо не мають жодної одниниці важкої техніки, наприклад, БТР-у. Тільки через те, що офіційно в 41-му батальоні немає взводу розвідки. Хоча насправді цей взвод є, він активно діє, але для вищого командування важливіші, вочевидь, папери, – тому батальон так і залишається “велосипедним”.
Хіба можна таке ігнорувати? Ні, не можна. То давайте принаймні запитаємо в Міністерства оборони та в керівництва АТЦ: де, чорт забирай, бронежилети? Де каски? Чому патріоти стоять під кулями бойовиків – без захисту та без важкої техніки?
