За однією з київських легенд, в самій стародавньої частини лаврських підземель - Варязьких печерах - був заритий скарб варязьких розбійників і звідси починається міфічний підземний хід під Дніпром до Чернігова.
Не злічити згадок про печери на схилах над Подолом, підземний монастир можна відшукати навіть під резиденцією Януковича у Межигір'ї. Про все це «Газета ...» розпитала фахівця з київським підземеллям, заступник директора з наукової роботи НДІ пам'яткоохоронних досліджень Тимура Бобровського. А також заглянула у сиву печеру Києва - Смородинському. - Що ж ховається за такий інтригуючою назвою - Варязькі печери Лаври? - Ці підземелля - відгалуження печерного монастиря, яке з XVII століття, а може й раніше, було відрізане від основного лабіринту. Тому Варязькі печери зберегли свій первозданний вигляд: вони не обкладені цеглою, не оштукатурені. І виглядають досить ефектно: адже вириті в строкатому шаруватої піщанику із забарвленням від білого до оранжевого. Планування - як і в решті комплексі: галереї, поховальні ніші, житлові приміщення. Є невеличка капличка, зовсім крихітна, яка служила до того ж келією відлюдника. У XVIII столітті Варязькі печери з'єднали з Дальніми, але маршрут для паломників вже устоявся, і їх не використовують донині. Хоча цей лабіринт досить довгий - близько 200 метрів. А назва вперше згадується в XIII столітті - тоді тут знайшли варязьку церковне начиння. Ймовірно, в монастирі існував анклав ченців-варягів, що жили окремо від решти братії. - Печери з'єднані з Дальніми, а входи зі схилів перекриті. Підземелля в досить хорошому стані, і зараз монастир ставить питання про те, щоб провести там дослідження, реставрацію та включити їх в екскурсійний маршрут. Так, там є обвалонебезпечних ділянки, але все можна швидко привести в порядок. - Підземні монастирі датуються в основному XI-XII століттями. Але на початку 2000-х років під час експедиції Музею історії Києва ми виявили печеру на Смородинському узвозі, де відразу при вході знайшли посудину трипільської культури - епохи енеоліту. Печеру вперше досліджував у XIX столітті професор київського університету Володимир Антонович і також виявив там предмети часів енеоліту.
- 5 просмотров
