Співробітник прилуцького ДАІ погодився відповісти на запитання «Чернігівщини» на умовах анонімності.
Адже під час роботи («спіймав» його на вулиці) розмовляти дозволяється тільки з правопорушниками, На пропозицію кореспондента скоїти задля діалогу дрібне правопорушення (перейти вулицю в недозволеному місці), даішник відповів, що в такому разі розмова має стосуватися виключно порушення. Втім, можливо він мав також інші причини не називатися.
- Усі автомобілісти завжди й у всьому звинувачують співробітників ДАІ, - говорить правоохоронець. - Мовляв, ми незаконно зупиняємо, що вимагаємо гроші. Однак чи багато водіїв, які порушили правила дорожнього руху, погоджуються з цим і платять штраф? Де там! Більшість намагається якось «вирішити» і спокушають співробітника грішми.
- А якщо спробувати не спокуситися?
- Стосовно цього можу сказати, що заробітна плата у рядового співробітника 1600-1700 гривень, з преміями може бути до 2000 гривень. У них же є сім’ї, діти. А подивіться, яка у нас машина - їй вже понад 20 років. Є й інша, але та аж з 1980-х років на службі. Можете уявити її стан. Ось якби зарплата була тисяч п’ять та автомобіль хороший, та бензину скільки треба! Ось тоді даішнику було б що втрачати і він би тримався за своє робоче місце. Якби ж іще знав, що й посадять - копійки б ніхто не взяв. А зараз що? Якщо звільнять, то він «на гражданці» легко з більшою зарплатнею роботу знайде.
- Чого ж досі не знаходять?
- Розумієте, у нас чимало досвідчених співробітників, які працюють вже понад 10 років і яким не так вже й багато до пенсії лишилося. Якщо зараз звільнитися, то «на гражданці» до пенсії ще років 20 працювати доведеться. Впевнений, що коли вони роки вислужать, багато хто звільниться і знайде цивільну роботу. Пенсійна-то «подушка» вже буде.
- Упродовж весни громада Чернігівщини сперечалася: місцевим чи приїжджим має бути начальник обласної міліції. Ви як вважаєте?
- Людина, яка довгий час працювала в області, дуже добре знає регіон та його специфіку. Скажімо, якщо у нас сталося якась ДТП і номер машини відомий, то я майже напевне знаю, хто її власник. І телефон його знаю. А якщо й не знаю, то хвилин за 10 дізнаюся.
- А порушник, у свою чергу, знає кому й скільки занести, щоб «відмазали».
- Доки міліція буде тісно переплетена з приватними структурами, порядку в ній не буде. Бюджетне фінансування майже відсутнє, а бензин потрібен, папір потрібен, машини й кабінети слід ремонтувати. Люди надають благодійну допомогу. Однак міліція після цього вже чимось є їм зобов’язана, якось від них залежна. Не кажу, що наперед щось оговорюється - я тобі ремонт, а ти мені щось там... Такого немає, а залежність скоріш психологічна. Скажімо, вчора людина дала тобі бензину і сьогодні тобі якось незручно її зупинити за дрібне порушення.
- Останнім часом Прилуки перетворилися на кузню кадрів для області. Чому?
- Місто у нас не маленьке, тож й у тих, хто тут працює, широкий досвід роботи. Проте зараз при призначенні людини на посаду, на мою думку, більш відштовхуються від її партійної приналежності, аніж від професійних якостей.
- Якби Вам запропонували посаду в обласному центрі, наприклад, очолити ДАІ міста Чернігова, Ви б погодилися на переїзд?
- Спершу б я з’ясував, з ким доведеться працювати: хто буде моїм керівником, а хто підлеглими. Бо один у полі не воїн. Як не прагни виправити ситуацію - в одного нічого не вийде. Потрібно, щоб була команда людей, об’єднаних однією метою, тоді вони мають шанс на успіх. Потрібна підтримка керівництва, щоб до тебе прислухалися та йшли назустріч із пропозиціями щодо вдосконалення роботи. Якщо ти прийшов на посаду, то маєш дати якийсь результат, і нікого не будуть цікавити причини, які тобі завадили.
- А Ви скажете: «Дайте мені час». Через півроку: «Дайте хоч рік», а через рік: «Що таке рік? Ось за два я б показав такий результат, що ого-го».
- Прийти на ривок - це не для мене. Якщо працювати, то довго й наполегливо. Який сенс прийти на посаду й за деякий час ганебно піти?
