Як вам розцінки? Стільки ж коштує ремонт місцевих туалетів проспекту Миру та Перемоги, але вони досі не відремонтовані.
У самому центрі сучасного Чернігова сучасними благами і не пахне. Натомість тхне чимось іншим. У місті буквально на кожному кроці історична пам’ятка завдяки чому щороку Чернігів відвідують десятки тисяч туристів. Є окремий екстрім-тур – громадський туалет. Цей пункт у путівниках треба записувати під грифом «цілком небезпечно».
Тюльпани, церкви, зелені алеї, а за всім цим строкатим і причепуреним образом міста ганебна реальність приховати яку неможливо - сморід всюдисущий. У цей туалет типу сортир місцеві потикатися не рекомендують.
Мало хто з чернігівців знає, що з бюджету на утримання кількох міських убиралень виділили майже мільйон гривень. Однак про це добре відомо управлінні житлово-комунального господарства, яке проводило тендер.
В управлінні журналістів загальнонаціонального каналу бачать нечасто, тож сприймають з пересторогою. Під тиском наших аргументів погоджуються говорити. Це Олександр Анатолійович Лазоренко - начальник установи. Ставимо йому просте і зрозуміле запитання на що саме йде бюджетний мільйон. Цікавимось, що ж таке дороге в обслуговувані міських туалетів. Довго гортаючи папери в пошуках бодай якоїсь інформації шеф намагається відбутися загальними відмазками – все прозоро, експерти підрахували, ось кошторис, ціни мінімальні, дивіться. Але на конкретні запитання відповіді не знаходить. Зізнається, що трохи не в курсі, адже на посаді недавно. На допомогу шефу поспішає заступник. Чоловік показує акт виконаних робіт за березень. Там сума за прибирання, мийні засоби, світло, воду, каналізацію всього півтора десятка пунктів і коштує все це благо 68 тисяч гривень на місяць за чотири туалети. Влітку буде ще дешевше. Тут пояснюють, що 900 тисяч - то з запасом і вкінці року все знову перерахують і залишок повернуть до міської скарбнички.
Однак виявляється за державне добро треба платити. Перед вами громадський туалет на Алеї героїв, поруч церква, до центральної площі рукою подати. А ось увага і відповідне оголошення. Особливо прискіпливим навіть чек видають. Отже бухгалтерія точно знає скільки збирають за послуги. Гривня робить дива. Всередині всі переваги цивілізації: злив зливає, світло світить, двері зачиняються. Виходить, що за громадські блага на які щорічно виділяють немалі гроші з місцевого бюджету ще й люди з власної кишені платять. Чому? Питання до міської ради.
У кабінетах мерії відповідального чиновника, який пояснить усе про туалетний мільйон і плату за громадські вбиральні ще піди знайди. Голова у відряджені, перший заступник з посмішкою на обличчі відмахується, мовляв питання не до нього. Крайнім зробили начальника фінансового управління та заступника міського голови за сумісництвом. Посадовець каже, що про суму витрат знає. Так справді вона завелика, але виходу іншого немає. Тут додають, аби в майбутньому цю статтю витрат зменшити, за державні кошти туалети тільки ремонтують, а потім здають їх в оренду. Так вже зробили з деякими міськими вбиральнями. Тендер на обслуговування усіх точок, тобто 900 бюджетних тисяч виграло ось це комунальне підприємство і саме воно ж за документами здирає гривню за послугу. Дати пояснення там категорично відмовляються, а не на камеру бідкаються - грошей бракує.
Одні переконують, що їм виділених грошей замало тому беруть плату, інші розказують, що взяли з запасом решту віддадуть. Як показує практика в державних установах ніколи нічого не повертають. От списати чи провернути чергову тендерну оборудку – це завжди і будь ласка.
