А щоб обійти закон, навіть роблять це заднім числом.
6 грн на день за службу
Жителя селища Десна на Чернігівщині Дмитра Крупку призвали в місцеву військову частину по телефону. 28-річному водієві сказали , що на пару днів. Мовляв, потрібно перетягнути тягачами танки до російського кордону. Після прибуття на місце правила змінилися: Дмитра і ще дев’ять призовників вирішили залишити на 45 днів.
«Ніхто не проти віддати борг Батьківщині, але роботодавці відмовляються зберігати робочі місця. Кажуть, мовляв, ти пішов служити, так служи! І нікого не хвилює, що у мене дружина і трирічна дочка на утриманні. При цьому в частині сказали, що за 45 днів зборів отримаємо від держави 270 грн. Хіба це гроші?» – Розводить руками Крупка.
Але якщо він ще намагається домовитися з керівництвом, то Олександра, якого в частину в Чернігівській області викликали з Ніжина, начальство звільнило через день після отримання повістки.
«Прийшов на роботу з копією повістки писати заяву, у відділі кадрів спочатку погодилися, всі прийняли, а наступного дня сказали, що я звільнився за власним бажанням. Коли прийшов лаятися, мені дали трудову і 2602 грн, мовляв, це два мінімальних окладу — «подарунок» від керівництва. Я взяв, тому що у мене син маленький, та й дружина без роботи. Сподіваюся потрапити назад після зборів , таки платили 4,5 тис. грн», — каже Олександр.
Експерти по ринку праці говорять, що така поведінка роботодавців вже, на жаль, не рідкість. «Роботодавець захоче мінімізувати ризики і взяти на звільнене місце того співробітника, у якого не буде проблем із призовом», — говорить контент-експерт порталу Rabota.ua Тетяна Пашкіна. Природно, постараються і заощадити на його зарплаті з урахуванням зростаючого безробіття.
Копія повістки
Юрист Василь Мірошниченко пояснює: за законом, роботодавець повинен на час зборів зберегти за співробітником місце і виплатити наперед середню зарплату (природно, «білу») за весь період військової підготовки, тобто такий же принцип, як з декретною відпусткою.
«Як тільки вас викликали, потрібно прийти на роботу, написати заяву, надати копію повістки або, якщо викликали по телефону, копію телефонограми, яку можна запросити у військкоматі. Краще це все робити при свідках, перевіряти, щоб кадровий відділ візував в офіційній документації повістку» , — говорить Мірошниченко. За словами юриста, можна навіть просити військкомат, щоб вони повідомляли про призов безпосередньо роботодавцю — дублювали письмовий виклик на збори. А з керывництвом, яке відмовляється діяти за законом, запевняє фахівець, потрібно спілкуватися через суд.
«Роботодавцю судовий розгляд не потрібно, адже, якщо ви виграєте (а це, швидше за все, так і буде), йому доведеться виплатити не тільки зарплату за весь час «вимушеного прогулу», а й моральну компенсацію», — запевняє Мірошниченко.
Тимчасово звільнені
У компаніях неофіційно говорять, що продумують різні варіанти, як бути з тими, кого мобілізували. «У нашій компанії всі зарплати — білі. Двох фахівців покликали на збори. Ясно , що нараховувати їм просто так по 15-20 тис. грн. ми не можемо. Важливо, щоб проект був зданий у встановлені терміни, а значить, всі сектори роботи повинні бути закриті. Зі співробітниками усно домовилися так: вони звільняються на період зборів за власним, а ми зберігаємо за ними посади, які вони зможуть зайняти після повернення», — розповідають нам в одній з великих IТ -компаній.
До речі, Тетяна Пашина запевняє: згідно з постановою Кабміну № 1644, роботодавець може направити в Міноборони прохання про компенсацію коштів, витрачених на зарплату співробітникові, який був на військових зборах. Щоправда, з урахуванням економічної ситуації в країні навряд чи йому варто сподіватися на швидке і успішне вирішення питання.
- 3 просмотра
