Ви є тут

Історія Чернігова

Чернігів - місто на півночі України, адміністративний центр Чернігівської області. Місто розташоване в північній частині України на правому (високому) березі Десни в місці впадання в неї річки Стрижень. Перша згадка відноситься до 907 року, таким чином Чернігів є одним з найдавніших міст України.

Окремі знахідки епохи неоліту з околиць Чернігова свідчать, що перші поселенці з'явилися тут ще в IV ст. до н. е., а виявлені в урочищах Єловщина і Татарська Гірка поселення епохи бронзи вказують на те, що території міста була заселена у II ст. до н. е. У I ст. н. е. на крутих берегах Десни і Стрижня існувало кілька поселень сіверян: в межах давньої центральної частини Чернігова на Валу, на Єлецьких і Болдиних горах і в інших місцях. На території сучасного міста знайдено залишки слов'янських родових поселень VII-VIII ст. 

Назва міста

Чернігів отримав назву на честь першого місцевого князя - Чорного. На сьогодні відомо багато різних легенд і переказів пов'язаних з назвою міста. За однією із них, назва пов'язується і з ім'ям дочки цього ж князя «Чорного», яка викинулася з вікна княжого терему, щоб уникнути наруги з боку ворогів, які стояли облогою навколо міста. Інші легенди кажуть, що Чернігів завдячує своєю назвою темним, дрімучим, «чорним», лісам, які з усіх боків оточували місто. Відомий перекладач «Махабгарати» Борис Смирнов (1891–1967) уродженець с. Козляничі на Чернігівщині, зазначив, що назва міста Чернігів означає «Чорний Тур», а кімерійський Тмутаракань - двійник назви Чернігова мовою Синдики.

Хронологія Чернігова

Наприкінці IX століття - Олег підкорив країну "севери", що жили за течією Десни, і це селище, очевидно, вже існувало, так як на камені, що зберігся в найдавнішій церкві міста, є позначка, що відноситься до початку X століття, в перекладі з грецького літочислення. Став в IX ст. центром Сіверської землі.

X століття - Чернігів разом з іншими містами має важливе значення в обороні давньоруської держави від зовнішніх ворогів.

XI-XIII століттях Чернігів - стольний град Чернігово-Сіверського князівства, що займав величезні простори лівобережжя Дніпра. Поряд з Києвом і Новгородом Чернігів - один з центрів давньоруської культури, скарбниця зодчества давньої Русі. Тут і понині зберігаються видатні архітектурні пам'ятки XI-XIII століть. Таким чином, протягом X-XIII століть Чернігів був другим після Києва економічним, політичним і культурним центром Київської Русі.

907 рік - Давньоруський літопис «Повість временних літ» згадує Чернігів у зв'язку з договором київського князя Олега 907 року з поваленої Візантією, який зобов'язав Візантію

«даяти уклады на русскиа грады: первое на Киев, та ж на Чернигов, на Переяславль, на Полотск, на Ростов, на Любечь и на прочая городы: по тем бо городам седяху велиции князи под Олгом суще».

У цьому договорі Чернігів стоїть після Києва на другому місці. Другим після Києва він значиться і в торгових договорах з Візантією 911 і 944 рр.

Лаконічні рядки літопису наочно свідчать про те, що Чернігів був великим містом і відігравав важливу роль у житті давньоруської держави. У чернігівських князів були тисячі дружинників, які брали участь у військових походах на Візантію і обороні Русі від кочових племен. Чернігівські купці мали право безмитної торгівлі в Константинополі.

1024 року

  • Чернігів стає центром великого князівства, західним кордоном якого був Дніпро, на Південний Схід його землі тягнулися до Північного Кавказу, а на Північно-Схід досягали берегів річок Оки і Москви. Практично половина давньоруських земель входила до складу Чернігівського князівства.
  • після битви під Лиственом, Чернігів стає стольним градом князя Мстислава Володимировича, брата Ярослава Мудрого.

1353 рік - Чернігів увійшов до складу Великого князівства Литовського і Руського.

1482 і 1497 роки - місто не раз зазнавало руйнації від нападів татар, особливо під час їхніх походів в 1482 і 1497 роках.

1503 рік - місто приєдналось до Великого князівства Московського. Завойовники звели на узбіччях дитинця фортецю і розбудували передмістя.

1579 рік - замок і місто намагались здобути частини війська короля Стефана Баторія під командуванням князів Костянтина Василя Острозького та Михайла Вишневецького. Взяти замок не змогли, але підпалили.

1618 рік - за Деулінським перемир'ям Чернігів перейшов від Московії до Речі Посполитої.

1635 рік -  Чернігів став центром Чернігівського воєводства.

Новий час

1782 рік - Чернігів стає центром Чернігівського намісництва Російської імперії.

1797 рік - Чернігів стає центром Малоросійської губернії.

1808 рік - Чернігів стає центром Чернігівської губернії. Тоді місто нараховувало близько 4 тисяч мешканців

1844 рік - кількість населення збільшилася до 12 тисяч.

1897 рік - в Чернігові проживало до 27 тисяч мешканців.

Чернігівська делегація на святі 500-ліття Запорозького козацтва. 1990 рік

(фото - Чернігівська делегація на святі 500-ліття Запорозького козацтва. 1990 рік)

XX–XXI століття

1917 рік - після березневої революції в Чернігові створено загони Вільного Козацтва і влада перейшла в руки Центральної Ради. За української влади пожвавилось українське культурне життя (видавництво «Сіверянська думка», щоденник губернського земства «Чернігівщина», орган губернської Ради Селянських Депутатів «Народне Слово», українські школи тощо).

1918 рік

  • 1 лютого - Чернігів захопило більшовицьке військо.
  • 12 березня - місто повернулось під владу уряду Української Народної Республіки, але знов було окуповане більшовиками 12 січня 1919 року.

1919 рік

  • від 13 жовтня до 12 листопада Чернігів був у руках денікінців.
  • з кінця року в місті утвердилася радянська влада.

1925-1932 роки - місто було центром Чернігівської округи.

1926 рік - за переписом, Чернігів нараховував 35 200 мешканців, у тому числі 57% українців, 20% росіян і 10% євреїв.

1932 рік - утворено Чернігівську область.

 

 

Додати новий коментар

Вхід через Google