Волонтери Чернігівського «Центру допомоги армії» Андрія Дериземлі, відправили чергову гуманітарну допомогу бійцям 13-го та 41-го батальйонів територіальної оборони, підтримуючи їх у благородній місії – захисті Батьківщини.
Що таке честь і якою ціною здобувається перемога, відомий чернігівець – чемпіон світу, багаторазовий призер чемпіонатів Європи з біатлону Андрій Дериземля– знає добре, виборюючи для України перемогу на численних змаганнях за кордоном. Титулованому спортсмену, лідеру української збірної та одному із 30 найкращих біатлоністів світу неодноразово пропонували виступати у складі збірної Канади, але як справжній патріот України Андрій відмовився. Сьогодні справою патріотизму він вважає забезпечення Української армії.
– Я, Андрій Дериземля, оголошую про створення постійно діючого «Центру допомоги армії», – сказав він свого часу і закликав жителів міста та області підтримати бійців 13-го та 41-го батальйонів територіальної оборони, воїнів 1-ї окремої танкової бригади. Відтоді «волонтерська армія» Чернігівщини годує, лікує, споряджає і надихає на ратні подвиги захисників Вітчизни. Недаремно на передовій волонтерів називають янголами-охоронцями, у народі – героями тилу.
Сьогодні нікого не дивують люди, які у дворах та біля чернігівських супермаркетів збирають речі та продукти харчування. Уже сотні кілограмів найнеобхіднішого вантажу – від зубної пасти до тушонки і теплого одягу – відправлено до охопленого вогнем Сходу країни.
– Чернігівці виявилися небайдужими до проблем нашої армії, – не без гордості зазначає Дериземля, – і хоча у нас не лунає артилерійський гуркіт, вулицями Сіверщини не повзуть ворожі бойові машини, проте ця війна торкнулася серця кожного українця.
Про це говорить і начальник Чернігівського медіа-центру Міністерства оборони України Вадим Мисник, який завітав до «Центру допомоги армії» та вручив їм 500 буклетів-оберегів для солдата під назвою «Повертайся живим!» Невеликі за розміром, які можна носити навіть у кишені, вони містить найщиріші листи, проникливі вірші, патріотичні пісні та яскраві малюнки дітей із різних регіонів України.
Ідея, як і сам процес створення, такої психологічної підтримки належить редакції журналу «Військо України» – Центрального друкованого органу Міністерства оборони України. Перед військовими журналістами постала складна задача: відібрати найкращі роботи малюків. Вони з нею справилися стовідсотково.
Перегортаючи сторінки, вражають дитячі думки. Так, Маша Корсунова із Лисичанська запитує: «Почему русские люди такие не солнечные? Почему хотят отобрать наши земли? Неужели у детей дяди Путина мало своих песочниц и детских площадок? Почему их дети могут мирно засыпать в своих кроватках и видеть розовые сны под вечерние песни светлячков, а мы должны засыпать в сырых и темных подвалах под звуки взрывов? Солдат! Не дай им отобрать у нас наше детство! Защити наше будущее!»
Вражають і зображення небесних ангелів, які повинні уберегти солдата від кулі, казкової феї, яка чарівною паличкою має обернути війну на мир. Таким чином маленькі українці хочуть допомогти воїнам захистити Батьківщину і повернутися додому живими. У своїх листах навіть ті, хто лише вчиться писати, неслухняними пальчиками виводять перші і такі важливі слова: «Молюся, щоб Ти повернувся живим…»
– Діти бачать серцем, – переконаний перший заступник міського голови Чернігова Микола Миргородський. – Сьогодні в умовах війни вони без усіляких зусиль зростають справжніми патріотами. Народжується нова нація, яка виховується на силі ратного подвигу бійця, який захищає Батьківщину. Переказуючи вітання своїм листом чи малюнком, діти вірять: ці обереги обов’язково захистять і врятують українського воїна.
Беручи активну участь у роботі «Центру допомоги армії»,Микола Миргородський особисто посприяв, аби чернігівські бійці разом із буклетами-оберегами отримали і 150 примірників серпневого номера журналу «Військо України».
Відправляючи черговий гуманітарний вантаж у зону АТО, чернігівські волонтери переконані: допомога бійцям, їхнім родинам повинна йти від серця до серця. Лише так можна здобути перемогу. І коли ми пройдемо цей шлях, ще більше цінуватимемо те, що маємо: свою Батьківщину, сім’ю, шматок хліба та ясне небо.
- 3 перегляди